Коли слова непотрібні
Ангеліна Пилипенко
Негадано, мов пролісок весняний, В моє ти серце раптом увійдеш. Ніким донині ще не покохане, Воно зопалу випалить: "Авжеж!" Воно не знало справжньої любові, Воно давно не вірило в дива.. Аж очі враз побачило чудові, Й себе спитало: чи ж любов жива? На жаль, я не сягну її рукою, Свої думки уголос не скажу. В домівці, упокрита самотою, Черговий раз онлайню мережу... Що розіб'єш - не склеїш вже навіки, Ця істина, на жаль, не всім дана. Зронили б срібний водограй повіки, Щоб міжмістова рухнула стіна! Нехай відповісти ти не зумієш, Нехай ніколи не замкнеться круг, Але колись, надіюсь, зрозумієш - Ти просто мені більше, аніж друг!
2020-05-18 15:55:49
7
0
Інші вірші поета
Моїй кімнаті Знаки зодіаку Зрада Нові тренди
Інші поети
Vitalina Shepel
@Vitalina_kiss
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
6307
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2126