Коли слова непотрібні

Ангеліна Пилипенко

Негадано, мов пролісок весняний, В моє ти серце раптом увійдеш. Ніким донині ще не покохане, Воно зопалу випалить: "Авжеж!" Воно не знало справжньої любові, Воно давно не вірило в дива.. Аж очі враз побачило чудові, Й себе спитало: чи ж любов жива? На жаль, я не сягну її рукою, Свої думки уголос не скажу. В домівці, упокрита самотою, Черговий раз онлайню мережу... Що розіб'єш - не склеїш вже навіки, Ця істина, на жаль, не всім дана. Зронили б срібний водограй повіки, Щоб міжмістова рухнула стіна! Нехай відповісти ти не зумієш, Нехай ніколи не замкнеться круг, Але колись, надіюсь, зрозумієш - Ти просто мені більше, аніж друг!

2020-05-18 15:55:49

Інші вірші поета

Моїй кімнаті Дорога Рудокоса дівчина Homo Erectus

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

Мария Шпир

@mariya_shpir

ulia_sapphic

@ulia_sapphic

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1242

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5303