Найдорожчому коханню
Ангеліна Пилипенко
. Була пора нещадних тих снігів, Що ними вся заметена столиця, Йшов п'ятий із грудневих білих днів, Зійшла зоря... Але мені не спиться. Я бачу пред собою буйний квіт Розкішної пурпурної троянди.. Уже давно смеркалося на світ, Йшли ген усі... а ми вдвох на веранді. Долоні теплі, карих сміх очей, Здавалося - ти тут, мій рідний,справжній! Та вже минуло задоста ночей, Але тебе немає... і назавжди. Лиш у руці та квітка майорить, В котрій кохання зломлені надії. Благословенна та коротка мить... Але розбились всі дівочі мрії...
2018-10-28 14:29:49
1
0
Інші вірші поета
Нездійсненна дружба Найцінніший скарб Душевне одкровення Про смерть
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2057
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4827