Найдорожчому коханню
. Була пора нещадних тих снігів, Що ними вся заметена столиця, Йшов п'ятий із грудневих білих днів, Зійшла зоря... Але мені не спиться. Я бачу пред собою буйний квіт Розкішної пурпурної троянди.. Уже давно смеркалося на світ, Йшли ген усі... а ми вдвох на веранді. Долоні теплі, карих сміх очей, Здавалося - ти тут, мій рідний,справжній! Та вже минуло задоста ночей, Але тебе немає... і назавжди. Лиш у руці та квітка майорить, В котрій кохання зломлені надії. Благословенна та коротка мить... Але розбились всі дівочі мрії...
2018-10-28 14:29:49
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5285
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1232