Випускний

Ангеліна Пилипенко

Врочиста зала і червневий вечір. На сцені - вже давно не малюки: Лягло їм усвідомлення на плечі, Що в мить оцю вони - випускники. Дівча в шовковій сукні пурпуровій Ховає у очах своїх печаль. Діждалась! І в момент цей пречудовий Лягла на шию золота медаль. У танці, мов метелики барвисті, Пурхають легко панночки стрункі. Їх ллється сміх веселий і іскристий, І ясно сяють очі пломінкі. Минуло довгих одинадцять років... Прощання надійшла уже пора. В життя доросле зробить перші кроки Колишня безтурботна дітвора. Врочистий дзвоник, шум у коридорах, Підручники, контрольні, сміх шкільний - Кане усе це в Лету стрімко й скоро, І пишну крапку ставить випускний...

2021-05-03 17:46:18

Інші вірші поета

Знаки зодіаку Не ікона Душевне одкровення Пам'яті школярки

Інші поети

John Sarah

@Watiri

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

Łahodnaja

@SomeMilkWithCoffee

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3463

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

127

4141