Індивідуумам
Часом люди, ніби вурдалаки, Позбавляють все життя прикрас: Варто їм лиш хибної ознаки, Щоб сказати: "Не тобі до нас". "Чорні" й "білі", "наші" і "не наші" - В них всі люди діляться ось так! І вже стільки наварили каші, Що не можуть вибратись ніяк. Та як перед ними ти зустрілась, Ніжна, безпорадна, чарівна, І вже тою хибою пробилась, Що нелюба їм була вона, Певне, помилилась ти сторіччям, Адже тут "свобода" - архаїзм, Не в новинку чвари й протиріччя, А керує всім цар Егоїзм. І коли у цифрову епоху Значення забули слова "мрій", Тиску ти не бійся анітрохи, Просто доведи собі самій: Знай, що ясні очі твої - сила, З них душі мелодія бринить. Добрий янгол звірив тобі крила, На яких у вись пора злетіть. Розсипай довкола іскри сміху, Лиш серденьку свому довіряй. Може, ти для когось тут на втіху, Там, де ти - для них маленький рай...
2019-04-24 11:05:16
17
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
Я не проти😊
Відповісти
2019-08-24 10:49:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8016