Любій подрузі
Ангеліна Пилипенко
У памяті моїй наразі ти Лиш спогадом яскравим залишилась. Багато часу встигло вже пройти, Але такі, як ти, ще не зустрілись. Я очі твої бачу у думках, Відлунює твій голос в сновидіннях. Можливо, це іще не повний крах? Можливо, є надія на спасіння? Ти пригадай: осіннім теплим днем Так любо в ігри різнії ми грались, Позбавлені дорослих тих проблем, Ми, діти безтурботнії, сміялись. Напевно, позабула мене ти, А я тебе ще й досі памятаю. І знаю, що колись тебе знайти, Я точно зможу. Ти ж найкраща, знаю!
2019-02-15 11:57:20
9
0
Інші вірші поета
Душевне одкровення Два боки медалі Дорога Індивідуумам
Інші поети
Ilona Homa
@Ilona_Homa
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1737
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11515