Нові тренди
Тоді мені було лише дванадцять, Я й уявити навіть не могла; Не всі, на жаль, уміють посміхатись, Бо в людях ще живуть токсини зла. Сьогодні в моді заздрість і примхливість, Жорстокість, підлість, прагнення до зрад; Коли вже так, то, мабуть, не судилось, Мені очолить модниць хіт-парад. Повільно з серця витягну уламок, Комета болю душу обпече, Намріяний з повітря синій замок Проллється діамантовим дощем...
2021-03-31 08:09:59
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
а хто сказав, що я піддаюся? Я завжди поза модою) Але все-таки прикро, що такі люди трапляються в моєму житті(
Відповісти
2021-03-31 17:11:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9060
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1982