Людина
Занеси мене в книгу дотиків, хвилюй моє серце щодня, я залежний від твоїх "наркотиків", ти навчи мене знати життя. Покохай мене так,як ти можеш, чуєш,зроби це як вмієш! Я хвилі знатиму кожну, аж поки і сам не зотлію. То ж зроби це,будь ласка,благаю, не марнуй шаленої миті може,потім тебе пригадаю, як ту,яку вічно любитиму...
2018-04-05 14:22:19
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ann Zintenko
Аня це шедевр ! Я не думала, до ти можеш бути письменницею !📖📝✏ 👏👏👏👏👏👍👍👍👍👍👧
Відповісти
2018-04-15 11:32:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2560
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2728