Ти когось мрія...

Аня

Привет. Знаю як довго ночами я думала про тебе. Ти мене колись любив, не забувай це. Ніколи не вважала, що скажу це але висловлюють прямо: Запамятайте невгамовні люди, особливо ти, так ти, ти когось мрія. Якогось іншого, іншої натури. Згадай як ви разом ходили на бескрайние чисто-поле, безкрайнії луги. Знаєш, він взагалі тобі голову задурманимв мимохіть. Головне запамятайте, Ти когось мрія, якоїсь іншої натури, іншого силуету.

2018-04-02 18:15:33

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ann Zintenko

Заради цього й треба жити...щоб не пропустити того кому три потрібен...🙍

Відповісти

2018-04-02 18:39:32

Подобається

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

60

3

8568

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11203