Не вміла мати відмовляти!
AnnaKris
Це вірш написаний на згадку, про молодих хлопців - тероборони, які загинули на початку війни, у Херсоні, у Бузковому парку. Вічна вам пам'ять, хлопці! Не вміла мати відмовляти, Суворих діточок своїх, На шлях тернистий не ступати! Бо вороги не пошкодують їх! Не вміла мати відмовляти, Упертих діточок своїх! Бо вдерлись нелюди до хати, А править ними бісів псих! Не вміла мати відмовляти, Від волі діточок своїх, Де в неї простір, в інших – грати! Де в неї правда, в інших- гріх! Не вміла мати відмовляти, Тепер у відчаї, сама, Замість синів – могильні плити! Замість простору: крик і біль!
2023-10-27 17:02:47
5
0
Інші вірші поета
Брехня В окупації. Відчуття Де ж ви взялись? Дім
Інші поети
Юнита
@neizvestnaya_kim
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2597
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12427