---
Я пам'ятаю твої сумні очі І печалі повна душа Ти знову плачеш кожної ночі І говориш собі,- "Я одна!" Я дивлюсь в твої безмежні очі В них лиш біль і образа одна Що це за всесвітній злочин? Що це за безкрая глибина? Я закохався... Дивні почуття ... Без її очей, я не бачу життя Не було б в житті моєму сміття Я б викрав тебе без вороття. "Ти не одна!"- кажу тобі я знову " У нас є нині вся моя любов"- І хай кипить у жилах моя кров Я вже знайшов єдину ту любов! *** *** *** Не має слів, одні твої зітхання Твій сумний погляд знов перед очей Я як вампір, аж до світання Все п'ю із шиї ту гарячу кров " Ти не одна! Тепер є ми!" Говориш ти, а я бачу лиш жаль В моїх очах заповнених слізьми Ти все ще клеїш вазу із кришталь. "Я так кохаю, мила просто знай!"- Твої слова, що ти мене кохаєш Я лише хочу, щоб ти знов сказав Як я багато ще для тебе значу І вже нема в очах тої журби Немає і жалю й образ і навіть болю Ми так в житті пливемо у човні Що бачимо навколо себе тільки волю *** *** *** Ти так змінилась, мов троянда розцвіла Запахла, зацвіла немов весною В твоїх очах натягнута струна Що лине піснею яскравою і не сумною Ти моя квітка, надію знов дала А я кохаю і про це я знов говорю "І я кохаю!"- ти відповіла І ми знов у човні й пливемо вже по морю *** *** *** Ти став щасливим, бачу по очах Вони мов море, гори- неймовірні "Люблю тебе!"- кричить моя душа Твої уста- вони такі чарівні Минають дні, зі мною поруч ти І більш нікого мені вже не треба. З тобою я щаслива навіки Тоді у кому є іще потреба?
2023-09-14 21:26:01
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анна-Марія Фокк
@Сандра Мей Дякую ❤️
Відповісти
2023-09-15 10:35:39
1
Lexa T Kuro
Чудовий діалог! І добре, що все добре😉👍🔥 Нових натхнень Вам! Та нехай щасливі митті стаються як можна частіше!🙏☀️💫
Відповісти
2023-09-17 07:57:50
1
Анна-Марія Фокк
@Lexa T Kuro Дякую Вам ☺️💓
Відповісти
2023-09-17 13:11:17
1
Схожі вірші
Всі
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929