Яма
У мене часто відчуття, Що я впав у яму сам І я там заплачу, І розкрию почуття, Які ніхто небаче. Я відкриюсь і нескажу, Непокажу нікому! Що я відчуваю? Можливо втому? Я не жалію себе! Я щасливий і рідних люблю, А вони тпк щиро люблять мене. Мені шкода тих, Що страждають більше за всіх. Ті, що в ямі самі Ще з дитинства Незнають щастя, тепла і немають сім'ї, А хтось - материнства. --------------- Цей вірш я написав, щоб розкрити почуття свого духу. І якщо він вам не сподобається, то я зрозумію. Дякую.
2018-03-07 17:32:18
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2629
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1761