Waaste
Apaylia
Sayad Us jahannum se mera koi naata tha Us Dard se bhi koi gehra waasta tha Aise hi nahi RAS aate koi raaste Nikal hi aate hai kuch naye purane waaste. ~Apaylia
2018-05-07 16:04:49
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Єгор Комаров
it is not English. Why it in English poems?
Відповісти
2018-05-07 16:52:42
1
Apaylia
@Єгор Комаров it's Hindi.. I have a habit of writing my Hindi letters in English language. That way it can be pronounced by lots of people. I will enclose Hindi one's later on below these English lines.
Відповісти
2018-05-07 16:57:27
Подобається
Apaylia
@Єгор Комаров if you want to read a genuine english poem by me, I have published one today with title "hooked ever since". Check it out. 😊
Відповісти
2018-05-07 17:03:09
Подобається
Інші вірші поета
Getting over Heartbreak Bandagi Bagawat My little darling, we miss you
Інші поети
never_wasss
@never_wasss
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12375
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2799