SPLIT

Ark K.G.

It was my reflection. she looked at me, like she questioned my every motion. I tried to move around her but she would stop me like a shadow. She tried to mask me, to show me that she existed. ___ I kept away though. I couldn't take that I had to see her all the time~ every mirrored surface showed me that girl. I, I wanted to break it all. I wanted to cut it deep down and leave the stitches unlocked. I didnt like her and I couldn't love her. I couldn't. just couldn't touch her. I, couldn't hold her and tell her it was alright. that it was okay to cry and scream out everything. that what was going wrong was not her fault. I couldn't tell her! I couldn't reach her reflection. I couldn't obtain myself. ___ I couldn't see her. ____ I was her! ____ Like a shadow in the dark and ruined mirrors. That maze of her was really my reflection staring back at me and I couldn't protect her. I can't help her. ___ But, I'm better and when I see her. I love her I find her I call upon her and try to hug her. I try, but I still can't meet her eyes. our mirror's are broken and we are never spoken. [SPLIT]

2020-06-18 20:27:16

9

0

Схожі вірші

Всі

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

51

9

1930

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7504