Ода до Незмінної

Askeomorpha

Кожного року я бачу іншу весну Кожного року є зміни. Жодного разу не видно було, Аби весни не стало. Незмінно. Кожного разу подих встає І не можу я все впізнати. Світ, що незмінним є для людей Для природи завжди – весняний. Так би було завжди. Завжди б була весна! І життя у ній вічно квітло. Бо жодних незмінностей не було б. Якби не весна. Єдина. І коли раптово не стане весни То і світу не стане, певно. Бо не буде сенсу у смерті більше. Бо весна, що не є, все змінить.

2024-04-04 19:17:47

Інші категорії

Ода Вірші до свят Поеми Соціальні Філософські Радісні вірші

Інші поети

Егор Ульянов

@ULYANOV_EGOR

breeze_

@breeze_

Sarang Luxeu

@sarang_luxeu

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1421

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4320