Ода до Незмінної
Кожного року я бачу іншу весну
Кожного року є зміни.
Жодного разу не видно було,
Аби весни не стало. Незмінно.
Кожного разу подих встає
І не можу я все впізнати.
Світ, що незмінним є для людей
Для природи завжди – весняний.
Так би було завжди. Завжди б була весна!
І життя у ній вічно квітло.
Бо жодних незмінностей не було б.
Якби не весна. Єдина.
І коли раптово не стане весни
То і світу не стане, певно.
Бо не буде сенсу у смерті більше.
Бо весна, що не є, все змінить.
2024-04-04 19:17:47
0
0