Вірші
Все буде добре
Іноді тобі здається, що все проти тебе.
З самого ранку все проти тебе.
І руки поволі опускаються,
Ти втомився, адже так важко Продовжувати це все.
Але глянь навколо і ти побачиш світ.
Ти побачиш яскравий світ.
Ти знову згадаєш, що все змінюється,
Життя не стоїть на місці.
Все рухається вперед.
І ти вдячний Вищим силам за новий день,
Ти піднімаєш голову і дивишся вперед,
Адже там є щось нове і прекрасне,
Там 100% є щось нове і прекрасне.
Треба лише усміхнутися, розправити плечі
І зробити черговий крок.
І ти рухаєшся вперед,
Ти знову йдеш вперед,
Все рухається вперед.
І все буде добре.
Все обов’язково буде добре.
3
0
154
Підвечірок
Вафля хрустить,
Сьорбає чай.
Вафля хрустить,
Сьорбає чай.
Вафля хрустить,
Сьорбає чай.
Сьорбає чай.
Сьорбає чай.
Сьорбає чай.
Сьорбає чай.
Підвечірок...
3
0
180
Скажи мені...
Скажи мені, що важливіше:
Ми чи наші життя?
Скажи мені, хто любить більше:
Ти чи закоханий я?
Скажи мені, де шукати
Мрію одну на двох?
Скажи все, що маю знати,
Скажи все за нас обох.
Скажи мені, що не забудеш,
Пам'ятатимеш все життя,
Скажи мені, що ти любиш,
І любитимеш до кінця.
Скажи мені, що пригадаєш
І згадаєш іще не раз
Миті щастя і радості наші,
У сумний чи нелегкий час.
Скажи мені, що важливіше:
Що важливе завжди для нас?
Скажи мені, що найбільше
Дарує любов для нас?
4
0
132
Про щастя
Щастя завжди близько блукає, Тільки ми не бачимо його,
А коли воно нас покидає,
Ми щосили за ним біжимо.
Намагаємось наздогнати,
Дуже хочемо знов знайти,
Але треба вміти втрачати,
Якщо вміли його віднайти.
Певно, вічного щастя немає,
Бо як тільки відчуєш його,
Воно тут же від нас тікає,
А ми знову шукаєм його.
Хоча щастя у кожного різне,
Всі ми прагнем його знайти,
Буде раннє воно чи пізнє,
Кожен хоче дійти до мети.
А воно завжди поряд блукає,
І якщо знайдем його ми,
Воно пісню нам заспіває
Про мрії, що з ним прийшли.
2
0
191
Навіть
Навіть, якщо хочеться печалі,
Не печалься, нащо ця печаль?
Ти подумай, що там буде далі
І всміхнися щиро без вагань.
Навіть, якщо смуток серце крає,
Не сумуй, для чого це тобі?
Ти згадай, що все кругом співає
І радій наперекір біді.
Навіть, якщо туга ятрить душу,
Не тужи, не трать даремно час.
Ти повір, що буде все чудово,
Веселись і посміхнися враз.
2
0
124
Бо все про любов вони знають...
«Ти 100% не ідеал,
Тобі так далеко до кіногероїв,
Які такі мужні, красиві і сильні, Вони - ідеальні, вони дуже милі».
Принци на білих конях,
Актори із мелодрам,
Чому ви такі ідеальні?
І що з цим робити нам?
В казкових країнах
Вони своїх принцес визволяляли.
Кохання своє і півцарства їм дарували,
Принци любов діставали.
І знову актори
Усіх лиходіїв карають.
Й кохати до смерті
Так сильно вони обіцяють.
І палко цілують,
І ніжно так обіймають,
І квіти дарують,
Бо все про любов вони знають...
І знову всі принци
На коней білих сідають.
І всі до принцес
Із коханням знов приїжджають.
І пісню співають,
І руки цілують, кохають.
І зірку дістануть,
Бо все про любов вони знають...
2
0
146
Вона прийде непомітно...
Вона прийде непомітно, Підкрадеться навшпиньки вона,
І ти озирнутись не встигнеш –
Тут як тут вже вона.
І нічого із цим не зробиш:
Ти безсилий, як кожен, як всі,
Нічого тут не поробиш,
Бо ми – люди, такі як усі.
2
0
84
Лише одна ромашка...
Лише одна ромашка
Собі росте.
Уже надворі холод
І мерзне все.
Давно пройшло вже літо,
Нема тепла.
Лише одна ромашка
Росте сама.
Одна вона лишилась,
Як сирота.
Усе поглинув холод,
Іде зима...
Усе пройде із часом,
Усе мине.
А час летить невпинно –
Життя таке.
Хтось поспішає жити,
Чимдуж вперед іти,
Та часу не спинити,
Від нього не втекти.
А хтось іде повільно
І лічить кожен крок,
Цінує мить життєву,
Злітає до зірок.
Та для обох однаково
Проходить час буття,
І стрілки знов показують –
Минула мить життя...
Одна лише ромашка
Собі росте,
Одна єдина пташка
Політ вперед веде.
2
0
179
Черевики
1. Старі черевики
Зміниш на на нові,
Але нові не старі,
Нові це нові.
Старі такі рідні,
Ти вже звик до них,
Звикнеш із часом
І до нових.
Приспів: Це - лише черевики.
Старі черевики.
Нові черевики.
Це - лише черевики.
Нові кроки робити.
По дорозі ходити.
Вони будуть служити.
Це - лише черевики
2. Старі пошарпані,
Дуже страшні,
Але ти згадуєш
Пройдені дні.
Скільки кроків
Ти в них зробив,
Скільки часу
Ти в них прожив.
3. Нові виблискують -
Гарні такі,
Ти взуєш їх -
І вперед в нові дні.
Скільки кроків
Ти зробиш у них?
Скільки часу
Житимеш в них?
4. А там у кутку
Причаїлись собі
Старі черевики,
Самі не свої.
Як же тепер?
Що ж їм робити?
Вони ж так звикли
Вірно служити!
5. Захищати ноги,
Шукати дороги,
Іти вперед
Що є змоги.
Що буде далі?
Хто натисне педалі?
Хто зробить крок
На теплий пісок?
6. І вже на ногах
Нові черевики,
Тепер вже їм
По землі ходити.
Ловити на собі
Промені сонця,
Росу ранкову,
Траву шовкову.
7. Вони також будуть
Шукати дороги,
Іти вперед
Що є змоги.
І нехай всі кажуть:
"Це лише черевики",
Та вони так прагнуть
Вірно служити.
8. А коли черевики
Відходять своє,
Їм час зупинитись,
Час цей прийде.
Останній крок,
Розв'язався шнурок,
Стертий носок,
Гайда у куток.
9. А їм так хочеться
Ще хоч раз
Пробігтися з вітром,
Як тепер у снах.
Пройтись по снігу,
Відчути лід,
І лишити по собі
На землі слід.
1
0
156
Тапки
Тапки ходять-бродять,
Мандрують з кімнати в кімнату.
Приміряють ноги,
Іноді багато.
Вони завжди поруч:
Вчора, нині, завтра.
В них одна дорога
І одне завдання.
1
0
138
Може, можливо...
Може, можливо,
Ніби, однак,
Це неможливо,
Важливо, а як?
Хто? Навпаки,
Коли нарешті?
Куди вони?
Ти? А зрештою.
Авжеж. А чому?
Отже, ніколи,
Аякже! Кому?!
Анітрохи, назавжди.
Може, однак,
Ніби, можливо,
Неможливо це,
А як важливо…
1
0
87
Без назви
Чисто? Можливо,
Час, перон.
Знати важливо
Місце, вагон.
Правильно, літо,
Сонце, життя.
Світло? Напевно,
Один, каяття.
Любити марно,
Вона, кілометр.
Світ, спонтанно,
Сум, термометр.
1
0
122
осінь
Що там завтра?
Завтра що там?
День.
Скільки спати?
Спати скільки?
Ніч.
Хто прийшла?
Прийшла хто?
Осінь.
Скільки спати?
День.
Хто прийшла?
Ніч.
Що там завтра?
Осінь.
2
1
147
Вагони думок
Мені нині в маршрутці
притисло ногу.
Ой.
Мені нині в маршрутці
притисло ногу.
Ой.
Гострий біль прнизав
мою нижню праву кінцівку.
Це просто жах.
Гострий біль прнизав
мою кінцівку.
Це просто жах.
Скільки можна уже терпіти.
Вагони людей, вагони думок?
Що робити? Куди себе діти
Від вагону людей, вагону думок?
Вагону думок.
1
0
158
