Черевики
1. Старі черевики Зміниш на на нові, Але нові не старі, Нові це нові. Старі такі рідні, Ти вже звик до них, Звикнеш із часом І до нових. Приспів: Це - лише черевики. Старі черевики. Нові черевики. Це - лише черевики. Нові кроки робити. По дорозі ходити. Вони будуть служити. Це - лише черевики 2. Старі пошарпані, Дуже страшні, Але ти згадуєш Пройдені дні. Скільки кроків Ти в них зробив, Скільки часу Ти в них прожив. 3. Нові виблискують - Гарні такі, Ти взуєш їх - І вперед в нові дні. Скільки кроків Ти зробиш у них? Скільки часу Житимеш в них? 4. А там у кутку Причаїлись собі Старі черевики, Самі не свої. Як же тепер? Що ж їм робити? Вони ж так звикли Вірно служити! 5. Захищати ноги, Шукати дороги, Іти вперед Що є змоги. Що буде далі? Хто натисне педалі? Хто зробить крок На теплий пісок? 6. І вже на ногах Нові черевики, Тепер вже їм По землі ходити. Ловити на собі Промені сонця, Росу ранкову, Траву шовкову. 7. Вони також будуть Шукати дороги, Іти вперед Що є змоги. І нехай всі кажуть: "Це лише черевики", Та вони так прагнуть Вірно служити. 8. А коли черевики Відходять своє, Їм час зупинитись, Час цей прийде. Останній крок, Розв'язався шнурок, Стертий носок, Гайда у куток. 9. А їм так хочеться Ще хоч раз Пробігтися з вітром, Як тепер у снах. Пройтись по снігу, Відчути лід, І лишити по собі На землі слід.
2023-11-22 20:52:07
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10211
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2034