Лише одна ромашка...
Atoshotake
Лише одна ромашка Собі росте. Уже надворі холод І мерзне все. Давно пройшло вже літо, Нема тепла. Лише одна ромашка Росте сама. Одна вона лишилась, Як сирота. Усе поглинув холод, Іде зима... Усе пройде із часом, Усе мине. А час летить невпинно – Життя таке. Хтось поспішає жити, Чимдуж вперед іти, Та часу не спинити, Від нього не втекти. А хтось іде повільно І лічить кожен крок, Цінує мить життєву, Злітає до зірок. Та для обох однаково Проходить час буття, І стрілки знов показують – Минула мить життя... Одна лише ромашка Собі росте, Одна єдина пташка Політ вперед веде.
2023-11-24 18:42:42
2
0
Інші вірші поета
Підвечірок осінь Тапки Вона прийде непомітно...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2426
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5309