Момент
Олександр Кузьменко
Ми так всі схожі, між собою Ідем із піхви й до могили, І шкіра сердця оброста корою Міняємо на гроші час і сили І на Фейсбуці й Інстаграмі Ми кричимо "Дивись! Живу!" І самі в те не віримо ні граму І самі біль свій кутаєм в пітьму Життя воно не фрагментарне, Воно смачніше за контент, Відволічись на хвильку від екрану Відчуй легенями і шкірою момент.
2021-01-25 07:25:18
3
0
Інші категорії
Сумні вірші Вірші до свят Гумористичні Поеми Вірші в прозі Пейзажні
Інші поети
Aya Joy
@aya23
Vymy
@Angely
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5870
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13315