Бзхтк
Bad Trip
(18+)
Я встав зі сходом вранішнього сонця. І волочу своє мерзенне тіло, по вкладеній бруківкою доріжці. Що нам вітра і непогода, я з м'яса, мені похуй. Іду з мішком за харчем, що лежить безтактно. І я найду огризки курки-гриль, біля вокзалу... Труху капустну вирву з пащі брата... Гнилу картоплю, почорнілу моркву, туди в мішок... Біля м'ясив, за ними звалище почищених кишок... О диво, диво, кращого нема! А далі диво, о прекрасна мить! О сміттєві баки - божа благодать! Вартові-собаки, ваша вірна рать! Мухи-потаскухи, ваші вірні пси! Вам писатиму до скону, ці псалми! То мертву кішку за пазуху й в мішок... І лапки білі, я до стелі, цвяхами приб'ю! Ножем зніму противну чорну шубу! І ним розріжу пузо... А там маленькі, лисі, кошенята... І почорнілі пуповини, що ніби павутини, сплелись...
2020-10-20 08:59:54
4
0
Інші вірші поета
Цей вірш... Захід Дно Голос
Інші поети
Jason 顾杰
@Jason_gu_jie
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12415
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4765