Домовина

Bad Trip

(18+)
Щасливі лиця покоління бракованих резинок, Розквітають, як в садах ромашки й барвінок. Тут в повітрі запах хліба, близько хлібзавод... Ти назвав це місце домом, а я б домовиною. Тут поховав своє життя, Тут запам'ятають дитиною. Це рай пройобаних мрій, Вавилонська вежа мертвих ідей. Де по неволі народжений ти, Рабське ярмо протягнеш до могили. Ти лиш обід для Молоха, Тебе віддали з народження. Ти мав бути переможцем! І як вийшов ти?! І чим далі від нього, Тим сильніше прогризає журба. І коли все здається те саме, Ті самі знайомі імена. Коли щастя, лиш рукою візьми, Протягни до грудей... Коли в повітрі запах свободи, Тебе всерівно тягне туди! І все стає різко фальшивим! І дружба, й любов, і кар'єра... Все стає настільки несправжнім, Що почуття лиш обгортки від них, Що викинули поза бак. Світ пластикових упаковок, Який не згорить просто так. І ти покидаєш його тим самим рабом, На якому ярмо ще з дитинства. Повертаєшся назад до руїн, З яких так радо тікав. І поки творець всієї хуйні, Сидить на своєму небесному троні, І гріє на ложечці акварель. Ми пустим трубку миру по колу, На одвірках рідненьких їбеней. І ти назвеш це місце склепом, А я домовиною.

2020-10-23 06:02:01

Інші вірші поета

Скінчилося все Цей вірш... Магія Завтра

Інші поети

Ася Рибачук

@asya_ribachuk

Сандрін Iрріель

@sandrine_ukrainian

محمد بن سعيد

@MBS

Схожі вірші

Всі

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

8012

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1045