Скінчилося все
Сонце з-за горизонту, висвітлює промінем світ. Сніги, у далеку дорогу, починають свій вічний хід. Клуби диму ринуть до хмар, щоб відчути останнє тепло. Поки усе білим снігом, чорні кості, не замело. Ще недавно лунали: розпачливий сум і радісний сміх... Ще недавно блукали, по нескінченій павутині доріг... Ще недавно птахи щебетали природі пісні... Ще недавно квітли дерева, зелені, густі, запашні... Як все скінчилось, пропало, забулось... Попадали з неба залізні птахи... Повиростали в інферні, гігантські огняні гриби... Мертві тікали з могил, розкопували свої ж гроби... Все обірвалось... Тільки крики, благання й мольби... Розривали розпачливу тишу... Полетіли до неба доріг парапети... Розсипались, ніби карткові, бетоні доми... Скінчились двобої, безкінечні сварки... Скінчилось усе... Усе закінчили...
2020-10-13 06:37:13
2
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4255
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3780