Німий

Татьяна Семенюк

"Я вже німий, І ні до чого мені Оті важкі слова. Минулося. Немає Бога. Я вже німий. А ти німа?" "Коханий,чуєш Степом віє вітер,гуркоче дзвінко Там,удалині Вода-кришталь? Її ковтають і п'яніють квіти. Коханий,чуєш степом віє вітер?" "Ні!Я мовчу! Хоч мова ще жива. Хоч трави квітнуть, Студять роси. Тихіше!Серце розрива біда! Хіба коли ще оживуть слова?!" "Коханий,бачиш Котить небом зірка? Її барвиста,променева тінь Знаходить душу,зазира і... Гіркне. Коханий,бачиш котить небом зірка?" "Так, Горічь ця мені знайома! Темінь в людському серці Настає тоді, Коли вона останнє Мовить слово,а всі слова Загасили у журбі..."

2020-07-13 20:35:13

4

0

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2361

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

13449