Надія
Берніс Кірк
Пекельні мрії, про надію Живуть у серці моїм. Дивлюсь на світ очима людства І бачу диких лиш вовків. Колись були ягнатами малі А світ здавався дуже милим, Та загубили дущі ви свої Дивлячись на інших. Мені здавалось, що вони Знайти надію зможуть. Та загубили її у мглі У непроглядному тумані Де вже не видно, хто стоїть, А лиш один ти у обмані.
2018-03-09 11:21:41
18
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Берніс Кірк
@ Божевільний так, точно, пропущена буква. Дякую за приємний коментар та уважність)
Відповісти
2018-11-08 22:00:36
1
Nala
Красиво 😍😍😍
Відповісти
2019-03-11 08:46:40
1
Берніс Кірк
@Nala спасибо 😊
Відповісти
2019-03-11 08:53:16
1
Інші вірші поета
Гори, палай! Ти не зможеш Ми Пітьма
Інші поети
Shantilly
@Shantilly
Anna Shevchenko
@iamshevchenko
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4863
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4525