Не знає
Берніс Кірк
Ми день і ніч гадаємо про майбутнє. Ніхто не знає часа свого. Чи завтра ти помреш, чи через років сто Ніхто не відповість тобі, ніхто. Ти можеш жити в паніці завжди І страху піддавшись — безглуздя творити, Аби було чим себе заняти, Щоб не думати про смерть, її відганяти. Ми мріємо про час, коли не будуть всі хворіти. А наші рідні житимуть завжди. Та чи настане той час завтра, ти, мені скажи? Сьогодні теж потрібно жити! Навколо тебе так людей багато І замість того, щоб їх покидати, Зроби лиш крок на зустріч, дай пораду, Аби ніхто не диктував кого жбурляти. Ми люди чи істоті, котрі живуть? Вирішуй сам, ким хочеш бути! Чи завтра ти помреш, чи через років сто Ніхто не відповість тобі, ніхто. __________ "Ми усі люди з вами, то ж не забувайте про це!" — з повагою, ваша Берні.
2020-03-17 00:35:15
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Берни, спасибо ☀️
Відповісти
2020-03-17 06:02:32
2
Берніс Кірк
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК не за что) ❤️
Відповісти
2020-03-17 06:05:43
1
Інші вірші поета
Минуле Ми Ти не зможеш Гори, палай!
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5326
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2621