Не знає

Берніс Кірк

Ми день і ніч гадаємо про майбутнє. Ніхто не знає часа свого. Чи завтра ти помреш, чи через років сто Ніхто не відповість тобі, ніхто. Ти можеш жити в паніці завжди І страху піддавшись — безглуздя творити, Аби було чим себе заняти, Щоб не думати про смерть, її відганяти. Ми мріємо про час, коли не будуть всі хворіти. А наші рідні житимуть завжди. Та чи настане той час завтра, ти, мені скажи? Сьогодні теж потрібно жити! Навколо тебе так людей багато І замість того, щоб їх покидати, Зроби лиш крок на зустріч, дай пораду, Аби ніхто не диктував кого жбурляти. Ми люди чи істоті, котрі живуть? Вирішуй сам, ким хочеш бути! Чи завтра ти помреш, чи через років сто Ніхто не відповість тобі, ніхто. __________ "Ми усі люди з вами, то ж не забувайте про це!" — з повагою, ваша Берні.

2020-03-17 00:35:15

19

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

Берни, спасибо ☀️

Відповісти

2020-03-17 06:02:32

2

Берніс Кірк

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК не за что) ❤️

Відповісти

2020-03-17 06:05:43

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5207

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3649