خيانة
بـلِـيـر
كنت و لا زلت غبية تتبع قلبها ، و لا تفكر بعقلها تظن ان حياتها ستكتمل بالناس ، بالرغم من انهم لا يهتمون لها عشت في سعادة مزيفة ، اخبروني انهم يحبونني و الى جانبي سيبقون لكنهم خذلوني ، و في ظهري طعنوني لست انسانة حساسة ، و لكنه يبقى امرا مهما انا فقط احسست بالخيانة
2018-08-20 08:50:24
18
22
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (22)
Girl
@بـلِـيـر 😂😂😂 هاد لان الدنيا حم..... وتفك خربت اللحظة
Відповісти
2018-08-20 14:39:12
1
بـلِـيـر
@Girl بمووووت 😂😂😂👊
Відповісти
2018-08-20 14:39:31
1
Girl
@بـلِـيـر اعملك انعاش 😂😂😂
Відповісти
2018-08-20 14:40:14
Подобається
Інші вірші поета
ابتَسِم مُجرّد كَلامٍ حِكم الجُوكر لاَ اهتَم
Інші поети
Joseph Slowly
@Animuster
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11385
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4821