Болі на твоєму лиці
Мені не радісно, Значить я точно хороший поет. Значить пора згадувати про алкоголь І писати ним твій портрет. Пора пригадувати болі на твоєму лиці, В моїх чернетках завжди була осінь, Де літери твої митці. Мені не радісно, Значить пора напам'ять вивчити твої картинки, Тобі було так пафосно, Коли я не оминав жодної твоє зупинки. Але немає моєї осені на літньому кінці, Значить пора пригадувати болі на твоєму лиці.
2023-08-28 15:53:55
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Керо Лайн
@Роузі Рей Дякую🙃
Відповісти
2023-08-28 16:14:36
Подобається
Еріка Тілсон
Привіт!У тебе дуже цікава творчість!Буду рада твоїм новинкам)
Відповісти
2023-08-30 13:34:22
1
Керо Лайн
@Еріка Тілсон Приємно це чути)
Відповісти
2023-08-30 13:35:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12546
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2894