Sexo
¿Por qué no puedo hablar sobre la sexualidad normalmente? ¿Por qué es un tema de adultos? ¿Será porque incluye a los genitales? Soy muy pequeña para saber como se usa un preservativo ¿Pero de repente me convierto en un adulto cuando quedo/dejo embarazada? ¿Por qué a los niños se les dice que los trajo la gaviota? ¿Acaso no tienen el cerebro suficiente para asimilar que fueron concebidos cuando sus dos padres tuvieron sexo? ¿Quedarán traumados quizás? ¿Por qué la educación sexual solo toma por arriba lo que es realmente la sexualidad? ¿Por qué solo nos nombran los genitales y no lo que va más allá? ¿Es porque somos muy pequeños? ¿Cuándo seremos grandes? Y cuando seamos grandes ¿Cómo sabremos poner un preservativo? ¿Cómo si en realidad nunca nos quisieron enseñar? ¿A caso quieren que nos enteremos por otro lado? Que investiguemos nosotros ¿O es que acaso les da incomodidad a ELLOS?
2020-08-09 14:07:25
7
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4100
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4834