Вірші
Всі
Покинутим сенсеям
просто знай: я тебе пам'ятаю.
тихий шурхіт зелених очей
у собі, як дитя, сповиваю.
ти не плачеш посеред ночей.
не зриваєш ти чистий свій голос
в гонитві за безглуздям тупим.
ти крокуєш на клич Невідомого.
він гука тебе, Птах-невидим.
серед тисячі денних потягів
обирає мандрівку нічним.
в перехрестях буденних протягів
він чека тебе, Птах-невидим.
через кам'яні тротуари
крізь бездушність людей і стін
він співа тобі свої арії
вірний учень Птах-невидим.
хоч наставника й вірного учня
розділяють сотні доріг,
Птах все мчить до тебе безгучно
стерегти спокою поріг.
24.08
3
0
173
Від імені частого пульсу
запах сіна, ключі птахів
що все частіше снують в різні сторони.
чути вітру свист із дахів
і в серцях наших мікрошторми.
не чекайте від нас перемін,
що дадуть хоч краплю серйозності.
серед бурі народжені -
не сповільняться наші лопасті.
не згорить той останній атом
у моторах палаючих душ.
не замкнете ні в які грати
кольорової крові пульс.
наш шалений стукіт сердець
ще не раз сонні голови потривожить
всі печаті словом «митець»
перекреслить. а далі - хто знає, може
це у моду колись ввійде
і себе хоч трохи почує кожен.
і шалений стукіт сердець
усю сірість і правила переможе.
21.08.2021
2
0
260
Домашнім катам
Побий мене до пів смерті,
а потім скажи «з любові».
Я мовчки усе те стреплю
ти знову кинеш додолу.
Літатиму між кутами,
здригатимусь у сльозах.
Вкотре розідрані рани,
дикий тваринний жах.
Я буду чекати ранку,
коли ти мене доб'єш.
Недарма ж ми давали клятву
«і в радості, і в біді».
Ми любимо тебе, тату,
покровитель наших життів.
Ти породив, то й зламати
радість дитинства днів.
Скляними очима можеш
ненависть до світу вселить.
Твоя родина - ніхто ми.
Побиті німі раби.
Ми дякуєм тобі, тату,
що повна у нас сім'я.
То й що, що себе у склянці
ти топиш, разом і нас?
2
0
237
