Христина Вітрицька
@kornada
танцюй, моя крихітко танцюй, поки ноги не звернеш
Вірші Всі
Покинутим сенсеям
просто знай: я тебе пам'ятаю. тихий шурхіт зелених очей у собі, як дитя, сповиваю. ти не плачеш посеред ночей. не зриваєш ти чистий свій голос в гонитві за безглуздям тупим. ти крокуєш на клич Невідомого. він гука тебе, Птах-невидим. серед тисячі денних потягів обирає мандрівку нічним. в перехрестях буденних протягів він чека тебе, Птах-невидим. через кам'яні тротуари крізь бездушність людей і стін він співа тобі свої арії вірний учень Птах-невидим. хоч наставника й вірного учня розділяють сотні доріг, Птах все мчить до тебе безгучно стерегти спокою поріг. 24.08
3
0
160
Від імені частого пульсу
запах сіна, ключі птахів що все частіше снують в різні сторони. чути вітру свист із дахів і в серцях наших мікрошторми. не чекайте від нас перемін, що дадуть хоч краплю серйозності. серед бурі народжені - не сповільняться наші лопасті. не згорить той останній атом у моторах палаючих душ. не замкнете ні в які грати кольорової крові пульс. наш шалений стукіт сердець ще не раз сонні голови потривожить всі печаті словом «митець» перекреслить. а далі - хто знає, може це у моду колись ввійде і себе хоч трохи почує кожен. і шалений стукіт сердець усю сірість і правила переможе. 21.08.2021
2
0
247
Домашнім катам
Побий мене до пів смерті, а потім скажи «з любові». Я мовчки усе те стреплю ти знову кинеш додолу. Літатиму між кутами, здригатимусь у сльозах. Вкотре розідрані рани, дикий тваринний жах. Я буду чекати ранку, коли ти мене доб'єш. Недарма ж ми давали клятву «і в радості, і в біді». Ми любимо тебе, тату, покровитель наших життів. Ти породив, то й зламати радість дитинства днів. Скляними очима можеш ненависть до світу вселить. Твоя родина - ніхто ми. Побиті німі раби. Ми дякуєм тобі, тату, що повна у нас сім'я. То й що, що себе у склянці ти топиш, разом і нас?
2
0
228