Поєднати
Що ми хочемо від життя? Що від нього нам потрібно? Так насправді важко визначитися. Доріг для нас багато відкрито. Легко іншим пораду дати, Щоб грошей багато заробляли. Тільки це не завжди зможе допомогти. І не вбережи від страшної нудьги. Падає вибір на серця плеці. І воно не відмовить вам, Відповідь дасть у кожному часі. І радісно наповнить життя вам. Ніби вибір завершився уже. І нічого більше сказати. Та в мене питання постає. Як ці варіанти поєднати? Невже можливо лиш одне? Чи третій варіант таки буде? Бо від нудьги ми будемо слабкі, А без грошей життя складне. І постає вибір ніби простий, Але одночасно із цим і складний. Та хто нам повинен допомагати? Чи ми самі будемо іти?
2019-01-24 07:21:40
8
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3612
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4619