Серце
Довгий час воно мовчало. Та раптом сильно закалатало. Серце моє спочатку зупинилось. А потім з новою силою забилось. Це відчуття дуже давнє. І як завжди воно справжнє. Не знаю як його описати. Про все що є розказати. Слова рвуться на волю, Не знають ще свою долю. А серце не дає відпочинку, Воно ніколи не знає зупинку.
2018-11-19 20:45:58
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сергій Оксентюк
дякую тобі за побажання. І тобі великого творчого натхнення
Відповісти
2018-11-19 21:06:21
Подобається
Mashka Zelenchuk
Дуже гарно😉😄
Відповісти
2018-11-20 04:48:27
1
Сергій Оксентюк
@Mashka Zelenchuk Дякую 😊
Відповісти
2018-11-20 05:51:51
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3641
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3219