Серце
Довгий час воно мовчало. Та раптом сильно закалатало. Серце моє спочатку зупинилось. А потім з новою силою забилось. Це відчуття дуже давнє. І як завжди воно справжнє. Не знаю як його описати. Про все що є розказати. Слова рвуться на волю, Не знають ще свою долю. А серце не дає відпочинку, Воно ніколи не знає зупинку.
2018-11-19 20:45:58
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сергій Оксентюк
дякую тобі за побажання. І тобі великого творчого натхнення
Відповісти
2018-11-19 21:06:21
Подобається
Mashka Zelenchuk
Дуже гарно😉😄
Відповісти
2018-11-20 04:48:27
1
Сергій Оксентюк
@Mashka Zelenchuk Дякую 😊
Відповісти
2018-11-20 05:51:51
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1474
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4983