"Чи знаєш ти, як пишуться вірші?"
Честер Фінч
Чи знаєш ти, як пишуться вірші? Як лиються дощем слова у рими? Зі спогадів, що ожили в душі, Й блукають десь надіями марними. Як завмирає, тремтячи, душа, Як будиться у пам’яті забуте… Й торкається пелюсткою вірша, Того, що вже ніколи не вернути! Як в грудях серце гупає чимдуж, Гарячу кров ганяючи по жилах. Як ніжним цвітом білих-білих руж Спаде віршем все те, що пережив я… Чи знаєш ти, як думи дістають? Думки про те, та і про інше. Про те, чого не повернути.. Про те, чого не буде більше..
2023-08-11 19:47:32
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Честер Фінч
@Aolla_Wanderlitt Дякую❤️
Відповісти
2023-08-11 20:21:40
Подобається
Lexa T Kuro
Дякую за цей вірш! Я вас розумію... Бо збрехати у рядок не можна... бо брехню чути... А вірші пише оголена душа, а не сухий розум. Так якось вважаю... Дякую, що Ви є! Дуже люблю Вашу творчість! 🙏🤗☀️
Відповісти
2023-08-12 08:18:33
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro І вам я сердечно вдячний, за ваші коментарі💙
Відповісти
2023-08-12 08:20:04
1
Інші вірші поета
"В пащі темних вулиць" "Пишу тобі листа, о радість серця мого" "В чорному місті" "Поет живе, допоки пише"
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
AnnaMary
@AnnaMary_
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7731
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1526