"Дністер"
Холодний ранок похмуро привітав мене. Цей дощ нічний, мій смуток знищив назавжди! В повітрі запах, ранкової роси. Такої чуйної, незвичної краси.. Такий чарівний день, я вже і не пригадаю.. Коли я посміхався, та щиро я радів. Думки засмучені, мене вже полишають. А з ними дні засмучені мої.. Яка краса панує навкруги! Цей степ широкий, і ці ліса могутні. І спів птахів, такий вже милозвучний. Я збережу його, у пам'яті своїй.. Візьму вудилище, та пляшку вина. Посиджу на камнях, подумаю я за життя.. Та ця журба, яка жила у мені. Вже відійде, подалі в далечінь.. Які пейзажі, яка ріка широка.. Дністер могутній, мене вже покорив. Тут моє серце, навіки залишилось. Я тут життя своє, не раз би ще прожив..
2023-07-11 15:54:40
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Світлий сум скрізь рядки... Але так світло й так гарно! Періодами такі митті потрібні... бо у швидкому ритмі життя, ми не встигаємо зрозуміти, хто ми, де і навіщо... Нових натхнень Вам! Бережіть себе!🙏🤗
Відповісти
2023-07-12 11:52:28
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2251
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3095