Поема "Жук-романтик"
Геть зник смуток з очей моїх.. Я зустрів її в садку. Тут птахи заспівали мені. Що знайшов я ту саму: "свою". І вона як та квітка в саду найгарніша.. Вже у неї яскраве вбрання.. Та і я золоте тіло маю, але зріст мій малий от біда.. Я спитав у бджоли: -Як гадаєш, вона покохає мене?! Та бджола відповіла: Це людина.. Забуть ти про це! -Це немає різниці, серед своїх давно я чужий.. Скажи мені бджілко, чому світ такий?! Чому кохати не можу людину, а лише тільки своїх.. -Ти ще молодий.. Та не розумієш, вони злі не такі як ми.. Вони знищують все що бачать, всім бажають смерті, біди.. -Вона не така! Вона добра, чутлива, приємна, і завжди квіти саджає, вже у неї таке не знайти.. -Ти наївний! Багато незнаєш, ще багато маєш пройти!-бджілка з голосом сумним,відповіла вже мені. Я не слухав її, не бажав, вона просто незнає мене, і тим паче її. Споглядав я на небо, та розумів що під вечір побачу її.. І ось вечір прийшов у садок, всі комахи та плазуни прокинулись. Я чекав на появу її.. Що хоча б оком одним споглядати, як поливає вона квіти свої. Я вже відчував запах її духів, і ту посмішку в думках уявляв.. Та чомусь вона не весела.. Злість панує в повітрі чомусь.. Я побачив хмари червоні. Щось не так.. відчуваю чомусь.. З під спини дістала вона зброю, та із неї бризкати розпочала. Вся родина моя почала вмирати, біль в очах... біль в очах.. Я відчув запах смерті вже близько.. На той світ, мені вже пора.. І в останніх агоніях болі, я побачив бджілки силует, та промовив вже тихо до неї: -Ти пробач! Була ти права! Не змінити жорстоких людей..
2023-03-18 21:09:27
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Сумно, але гарно написано ✨👏
Відповісти
2023-03-19 05:55:19
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1471
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1777