Поема "Жук-романтик"
Геть зник смуток з очей моїх.. Я зустрів її в садку. Тут птахи заспівали мені. Що знайшов я ту саму: "свою". І вона як та квітка в саду найгарніша.. Вже у неї яскраве вбрання.. Та і я золоте тіло маю, але зріст мій малий от біда.. Я спитав у бджоли: -Як гадаєш, вона покохає мене?! Та бджола відповіла: Це людина.. Забуть ти про це! -Це немає різниці, серед своїх давно я чужий.. Скажи мені бджілко, чому світ такий?! Чому кохати не можу людину, а лише тільки своїх.. -Ти ще молодий.. Та не розумієш, вони злі не такі як ми.. Вони знищують все що бачать, всім бажають смерті, біди.. -Вона не така! Вона добра, чутлива, приємна, і завжди квіти саджає, вже у неї таке не знайти.. -Ти наївний! Багато незнаєш, ще багато маєш пройти!-бджілка з голосом сумним,відповіла вже мені. Я не слухав її, не бажав, вона просто незнає мене, і тим паче її. Споглядав я на небо, та розумів що під вечір побачу її.. І ось вечір прийшов у садок, всі комахи та плазуни прокинулись. Я чекав на появу її.. Що хоча б оком одним споглядати, як поливає вона квіти свої. Я вже відчував запах її духів, і ту посмішку в думках уявляв.. Та чомусь вона не весела.. Злість панує в повітрі чомусь.. Я побачив хмари червоні. Щось не так.. відчуваю чомусь.. З під спини дістала вона зброю, та із неї бризкати розпочала. Вся родина моя почала вмирати, біль в очах... біль в очах.. Я відчув запах смерті вже близько.. На той світ, мені вже пора.. І в останніх агоніях болі, я побачив бджілки силует, та промовив вже тихо до неї: -Ти пробач! Була ти права! Не змінити жорстоких людей..
2023-03-18 21:09:27
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Сумно, але гарно написано ✨👏
Відповісти
2023-03-19 05:55:19
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2139
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3155