"Ми багато з книг дізнаємось"
Честер Фінч
Ми багато з книг дізнаємось. Але головне, ми так і не пізнали.. Як пожити на світі, без війни, та журби? Кожен з нас, щось вічно шукає.. Хтось шукає дорогу до раю, а хтось спокій в душі. Розібрали серце моє, на деталі.. Подивились що там, та кинули його у сміття! Я блукав в пустелі, все шукав каяття.. Щось собі промовляв, та вірив Хайяму.. Та його ті слова, це були лиш слова.. Ми багато з книг дізнаємось. Та лише не дізнались ми, як пожити на світі, без болю, страждань, та журби..
2023-07-21 22:49:14
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Як на мене, кожен шукає втрачений пазлик від своєї душі. Та не кожен усвідомлює це.
Відповісти
2023-07-22 07:03:03
1
Lexa T Kuro
Книги знають не все((, а Хайям по суті був п'яницею, тому вірити йому можно відсотків на 40😉 В кожного свій шлях, і яким він повинен бути, знає лише Ваше серце, як і серце кожного з нас. Якщо не читали, почитайте Річарда Баха, наприклад, "Ілюзії", або "Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон"... В цього автора теж є цікаві роздуми... Дякую, Вам за Ваші вірші! 🙏☀️
Відповісти
2023-07-22 07:09:04
1
Інші вірші поета
"Говори мені" "Ще з тих часів" "Коли помрем, та заростем квітками" "Кохання моє спасіння"
Інші поети
Carla Gaona
@KuroShiro
Eva Bush
@Eva_Bush_
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1586
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3335