"Ми багато з книг дізнаємось"

Честер Фінч

Ми багато з книг дізнаємось. Але головне, ми так і не пізнали.. Як пожити на світі, без війни, та журби? Кожен з нас, щось вічно шукає.. Хтось шукає дорогу до раю, а хтось спокій в душі. Розібрали серце моє, на деталі.. Подивились що там, та кинули його у сміття! Я блукав в пустелі, все шукав каяття.. Щось собі промовляв, та вірив Хайяму.. Та його ті слова, це були лиш слова.. Ми багато з книг дізнаємось. Та лише не дізнались ми, як пожити на світі, без болю, страждань, та журби..

2023-07-21 22:49:14

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Як на мене, кожен шукає втрачений пазлик від своєї душі. Та не кожен усвідомлює це.

Відповісти

2023-07-22 07:03:03

1

Lexa T Kuro

Книги знають не все((, а Хайям по суті був п'яницею, тому вірити йому можно відсотків на 40😉 В кожного свій шлях, і яким він повинен бути, знає лише Ваше серце, як і серце кожного з нас. Якщо не читали, почитайте Річарда Баха, наприклад, "Ілюзії", або "Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон"... В цього автора теж є цікаві роздуми... Дякую, Вам за Ваші вірші! 🙏☀️

Відповісти

2023-07-22 07:09:04

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3161

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5230