"Розмова наодинці"

Честер Фінч

Грішимо, і чорт з ним! Будь-який дурень зможе збивати тебе з ідеї; залишайся стійким! Ти мені не брат, - і вся проблема в тому. Що твій успіх - забити цю бездонну кишеню. Я не пропоную тобі спасіння.. Лише вирішення цієї проблеми Яка виникла з буревію подій.. Забуті історії, казкових героїв залишились на склі. Не помічаючи перехожих, Ми стільки приховуємо, але вийдемо з темряви. Нам не потрібні зайві.. Лише ті з ким по дорозі пливти.

2022-11-21 22:42:58

Інші вірші поета

"Покинутий Романтик" "Не треба нам медалів золотих" "Один на скелі" "Heart"

Інші поети

Ярина Залужна

@yaryna004

Ren

@Panda_4010

Moi

@Moi_2000

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1642

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11386