"Сподівання"
Сподівання мої у плаванні, Віра моя- новий Прометей. Все у пошуках тихої гавані Чи у пошуку “своїх” людей. Все шукаю, щось шукаю постійно. І в книжках, все бажаю знайти. Те що втратив колись випадково. Мої думи-ще той "Колізей".. Сподіваюсь на щасливий фінал. Ода радості, хай наступає. Досить з мене, трагедій та драм! Хай те світло, в дім проникає..
2023-08-06 21:44:34
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Олег Шаула
@Честер Фінч якщо любиш судові драми і фільми на діалогах, вперед, не пошкодуєш. Не десятка, але харош
Відповісти
2023-08-06 23:25:35
1
Lexa T Kuro
Світло серця вкаже шлях - впевнена в цьому!💫😉 Чудовий, філософський вірш, зі світлими надіями! 👍 А ще мені метафора про думки та "Колізей" сподобалась) Знайомо). В мене там інколи такі "гладіаторські бої" відбуваються що я, навіть, не знаю за кого з них вболівати😉😁 Світлих натхнень! Цікавих пошуків! Сил та удачі!💪🍀☀️🙏
Відповісти
2023-08-08 12:15:44
1
li april
👍
Відповісти
2023-08-10 02:39:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4918