"Людина-загадкова"
Честер Фінч
Тобі дуже цікава,людина-загадкова. Ти про мене чула лиш в піснях.. Я давно не радію, і тим паче не мрію. Реалістом я, тут вже став.. Ти хочеш доторкнутись до таємниці. Зняти капюшон вже мій. Та те що ти побачиш.. Знищить образ твій.. Ти мене уявляєш,принцом із казки. Та нажаль я не з таких.. Моє обличчя має рани. На місяць я,завиваю.. Лісові вовки мені друзі. З людьми зустрічатись б не хотів.. Тобі дуже цікава,людина-загадкова. Ти про мене чула лиш в піснях.. Я давно не радію, і тим паче не мрію. Реалістом я, тут вже став.. Покинь ти,ці краї злі.. Ти не зустрінеш тут,щасливі дні. Я тебе залишу.. Щоб не зробив я тут, біди.. Пісні про мене правдиві.. На місяці я-інший. Ти краще забудь,зустрічі вже наші. Вони до добра, не приведуть.. (Автор арту: k3v1n4ndr3s)
2023-03-06 21:52:25
2
0
Інші вірші поета
"Потяг у юність" "Пишу тобі листа, о радість серця мого" "Дім" "Пошуки кохання"
Інші поети
B I
@boredintrovert
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1157
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2819