"Людина-загадкова"
Честер Фінч
Тобі дуже цікава,людина-загадкова. Ти про мене чула лиш в піснях.. Я давно не радію, і тим паче не мрію. Реалістом я, тут вже став.. Ти хочеш доторкнутись до таємниці. Зняти капюшон вже мій. Та те що ти побачиш.. Знищить образ твій.. Ти мене уявляєш,принцом із казки. Та нажаль я не з таких.. Моє обличчя має рани. На місяць я,завиваю.. Лісові вовки мені друзі. З людьми зустрічатись б не хотів.. Тобі дуже цікава,людина-загадкова. Ти про мене чула лиш в піснях.. Я давно не радію, і тим паче не мрію. Реалістом я, тут вже став.. Покинь ти,ці краї злі.. Ти не зустрінеш тут,щасливі дні. Я тебе залишу.. Щоб не зробив я тут, біди.. Пісні про мене правдиві.. На місяці я-інший. Ти краще забудь,зустрічі вже наші. Вони до добра, не приведуть.. (Автор арту: k3v1n4ndr3s)
2023-03-06 21:52:25
2
0
Інші вірші поета
"Прожив неначе, все вже бачив" "Все життя щось бракує" "На Кордоні Весни" "Те що турбує"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2619