"Постаті туманні"
Знову бачу вас, ви постаті туманні.
Що вже мені з'являлися не раз.
І бачити вас мені не гидко.
Хоча зустріти вас я не бажав..
І сонце моє вже давно не світить.
І ніч моя, зі мною попрощалась..
Коли в піснях писали про надію.
Я будував із каменя твердиню!
Ви вже забрали, сум, журбу яку я мав..
В собі тримав, та цінував щодня.
Тепер веселі дні переслідують мене..
Навіщо вони мені?
Ви забирайте їх!
І крик душі ви поверніть негайно!
Ви постаті туманні вже мої..
Тепер у снах залишилось страждати.
Хоча би це, залиште ви мені..
Тепер сміюся, та радію всьому.
Це так жахливо, відчуваю втому..
А де подівся страх, та каяття?
Невже і це, забрали ви від мене..
Тепер залишився один з собою.
Ви цього дурня, заберіть від мене!
Ви постаті туманні, мені вже набридли.
Коли ви віддасте страждальні дні?
Я так вже жити, не хотів би..
Життя веселе, не по мні.
Тепер ходжу, дарую радість.
Всі навкруги, рахують що дурний..
Ви праві люди! Це моя кара!
За те що справді я живий!
2023-01-27 15:00:55
4
0