"Вечірня втома вже огорнула місто"

Честер Фінч

Вечірня втома вже огорнула місто. Чудовий вальс думок, вже зупинив свій рух.. Красу речей простих та щирих. Вже не зустрінеш в темряві нічній.. І вічний пошук справжніх ліків. Відплив вже у човні забутих мрій. Важкі слова вже сказані не будуть. Вже стихли у пітьмі ці лицемірні люди.. Їх крик душі не чути навкруги.. Вечірня втома вже огорнула місто. І ліхтарі у вулицях не світять. Слова прощання сказані не будуть. Вечірня втома не дає забути.. Вже не забути, людей з якими йшов. Та вже дорога у болоті знов. На тих чоботях, сліди вже вовчі. А заєць вбитий.. На дорозі кров..

2023-01-22 16:27:01

Інші вірші поета

"Джокер" "Час знову робить з мене демона" "Роздуми про надію" "Чи заслужили ми щоб нам світили зірки"

Інші поети

Hell_ga

@Hell_ga

Ivanna Mylyk

@jyrBa

Фія

@sofiaaa_k

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4947

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3877