Голос серця
Colorless
Сумна кімната, Стою я в ній одна. Немає тут нікого, Лиш я та пустота. Не чути гомін вулиць, Не чути спів пташок, Я чую голос серця, Тихенький голосок. І ніжно він шепоче: 《Побудь собою ти》, Але я так не хочу, Я буду вперто йти.
2018-07-18 22:56:36
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Miroto Sukude
Дуже гарний вірш 👍
Відповісти
2018-07-18 22:57:27
1
Інші вірші поета
Ще один день Чи доводилось тобі чути тишу ? Лицемір Давайте будемо кричати
Інші поети
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1751
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12451