Ніби не жива
Безлика сутність десь блукає, Ніхто не зможе зупинити. Уважно жертву обирає, До скону буде так блудити. Дивлюсь, і заздрю їй щоразу, Бо має ціль в житті вона, А я тримаюсь за образу, Не мертва, й ніби не жива. І болем марю день-у-день, У спогадах цих захлинаюсь, Втікаю знову від гієн, Повір мені, що задихаюсь. Байдужість у твоїх очах, Знесилено я відступаю. Мене поглинув власний страх. Прийди будь ласка, я чекаю...
2018-07-21 13:25:56
7
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8519
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9067