Лицемір
Colorless
Чимало в світі нашім лицемірів, Які обманюють і брешуть нам без міри. Зловіщий погляд, посмішка крива, Це, друже, є обличчя лицеміра. Він з ким потрібно дружбу розіграє, А потім 《з'їсть》, і навіть не згадає. Тримайся від таких подалі, Якщо не хочеш жертви роль зіграти.
2018-07-23 14:43:56
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Vlad Hazda
Люблю твої вірші)))
Відповісти
2018-07-28 22:25:49
Подобається
Colorless
@Vlad Hazda Приємно знати, що моя творчість людям до вподоби)
Відповісти
2018-07-28 22:28:08
Подобається
Vlad Hazda
@Colorless може я й не людина. .. Але до вподоби ;)
Відповісти
2018-07-28 22:37:24
Подобається
Інші вірші поета
Так легко ненавидіти Голос серця Ніби не жива Чи доводилось тобі чути тишу ?
Інші поети
Hiba Boo
@boohiba
Cammie
@Cammie
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15946
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1791