شُعلة
و كأن شُعلة قلبي تكمن في عمق عينيك، و نعاسهما؛ أساورٌ من النسيان، فهل أنسى موسيقى جعلتني أكتب ما قد لا أتخيّلُ أني سأكتبه يوما، عن ما لا أعرفه؛ عن نفسي و عن صدى الجمال في ظلّ الصحراء ليلا. كما لو أن لوحة مفاتيح الپيانو قد جُعِلَت كي تراقصنا خلسة و علانيّة. و تلكَ الأوتارُ كي تواسينا.. هل أنسى ألواني في ليلة رمادية لامستُ فيها ظلال الفنون الضبابيّة.. كما لو أن ربيعا يزهر في الجزء المُظلم مني.. لكن الضوء لم يبلُغني بعد... هل أنسى؟.. كلا.. و ما هو النسيان إن ظلّت أعيُنُنا مُستيقظة... و ما هو النسيان ما إن راوغ النعاس كِلَينا... ♜♜♜ 03/09/2018
2018-09-03 00:23:54
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
نـُونِه
لا يوجد النسيان لكن يوجد من يتناسى💜
Відповісти
2018-09-03 08:06:35
2
CyrineAtallah
@نـُونِه صح نونة🙏❤
Відповісти
2018-09-03 10:28:29
1
نـُونِه
@CyrineAtallah 💋💋💋
Відповісти
2018-09-03 10:47:46
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1939
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1450