شُعلة
و كأن شُعلة قلبي تكمن في عمق عينيك، و نعاسهما؛ أساورٌ من النسيان، فهل أنسى موسيقى جعلتني أكتب ما قد لا أتخيّلُ أني سأكتبه يوما، عن ما لا أعرفه؛ عن نفسي و عن صدى الجمال في ظلّ الصحراء ليلا. كما لو أن لوحة مفاتيح الپيانو قد جُعِلَت كي تراقصنا خلسة و علانيّة. و تلكَ الأوتارُ كي تواسينا.. هل أنسى ألواني في ليلة رمادية لامستُ فيها ظلال الفنون الضبابيّة.. كما لو أن ربيعا يزهر في الجزء المُظلم مني.. لكن الضوء لم يبلُغني بعد... هل أنسى؟.. كلا.. و ما هو النسيان إن ظلّت أعيُنُنا مُستيقظة... و ما هو النسيان ما إن راوغ النعاس كِلَينا... ♜♜♜ 03/09/2018
2018-09-03 00:23:54
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
نـُونِه
لا يوجد النسيان لكن يوجد من يتناسى💜
Відповісти
2018-09-03 08:06:35
2
CyrineAtallah
@نـُونِه صح نونة🙏❤
Відповісти
2018-09-03 10:28:29
1
نـُونِه
@CyrineAtallah 💋💋💋
Відповісти
2018-09-03 10:47:46
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2968
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2265