Іванка Дяків
@DIvanka
Люди - ми тільки тоді, коли любимо💞
Вірші
Солдату!...
Ми не знаєм, чи є у нас майбуття, Чи будемо жити довге життя. І чи врятуються наші вірні солдати, Котрі стали на Сході нас захищати. Хто знає чи завтра підніметься сонце, Якби не солдат, що ночами не спить. Набій за набоєм в дитячій долонці, Палає вогонь, що і змушує жить. Ми кожної ночі вимолюєм в Бога, І просим направить тебе, на вірну дорогу. Ми знаємо: Він вбереже тебе від усього злого, Й подарує щасливе повернення до рідного дому. Там мати, та що ночами не спала, Й тебе, захисника Батьківщини, чекала. В неї все дужче билося серце..., Проте вона всерівно тобі не казала. Там батько, гордість твоя навіки. Він вчив тебе вірно служити, Й сльози не проронити, захищатись. Й увесь свій народ, і Україну любити Бо твоя країна-то твоє багатство. Гордись, захищай її, щиро люби. Люби її так, як любило козацтво. Храни її так, як дитячі роки.
4
0
488
Время...
Ты всегда сможешь найти свой вибор, И всегда будет второй шанс. Просто живи нетерая время, И помни его не вернуть назад. Тебе будут делать больно, И даже будут опускать на дно, Но ты держись на ногах сильно, И не смей стать даже на колено. Покажи всем, что ты есть сильнее, И что всё для тебя ерунда, Скажи ты врагам своим: «Хватит, ведь вам же будет больнее», Вы все утоните в море ненависти и зла.
4
0
570
На самоті...
Коли ти біль затисниш в своїх грудях, І більше тобі нікуди піти, Ти поринаєш в спогади й минуле, Яке не хочеш згадувати ти. І на очах з'являються вже сльози, Бо там щаслива була ти. Ти розумієш, що більше не вернути, Ні час, ні дотик ніжної руки. І на душі завмерла пустота... І поряд рідні, друзі та близькі, Проте нікого бачити не хочеш ти, Тобі лиш дитяча його усмішка, потрібна завжди...❤
3
0
491