На самоті...
Коли ти біль затисниш в своїх грудях, І більше тобі нікуди піти, Ти поринаєш в спогади й минуле, Яке не хочеш згадувати ти. І на очах з'являються вже сльози, Бо там щаслива була ти. Ти розумієш, що більше не вернути, Ні час, ні дотик ніжної руки. І на душі завмерла пустота... І поряд рідні, друзі та близькі, Проте нікого бачити не хочеш ти, Тобі лиш дитяча його усмішка, потрібна завжди...❤
2018-11-04 00:06:00
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3214
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6149