Солдату!...
Ми не знаєм, чи є у нас майбуття,
Чи будемо жити довге життя.
І чи врятуються наші вірні солдати,
Котрі стали на Сході нас захищати.
Хто знає чи завтра підніметься сонце,
Якби не солдат, що ночами не спить.
Набій за набоєм в дитячій долонці,
Палає вогонь, що і змушує жить.
Ми кожної ночі вимолюєм в Бога,
І просим направить тебе, на вірну дорогу.
Ми знаємо:
Він вбереже тебе від усього злого,
Й подарує щасливе повернення до рідного дому.
Там мати, та що ночами не спала,
Й тебе, захисника Батьківщини, чекала.
В неї все дужче билося серце...,
Проте вона всерівно тобі не казала.
Там батько, гордість твоя навіки.
Він вчив тебе вірно служити,
Й сльози не проронити, захищатись.
Й увесь свій народ, і Україну любити
Бо твоя країна-то твоє багатство. Гордись, захищай її, щиро люби.
Люби її так, як любило козацтво. Храни її так, як дитячі роки.
2018-11-08 19:30:26
4
0