Не птахи

Дана Язовських

Хижим птахом ми здобич тримаєм І ковтаєм власні думки Ніби кров ми себе втрачаєм Аби стати такими як всі. Щоб у натовпі серед сорок Сойкою не заспівати Затуляєм щодужче рот Крила назавжди зрізаєм. Вище неба дороги нема І не пустять туди мотузки Що зв'язали і тягнуть вниз Тягарем за спиною стали. Хто надів їх, коли устиг? Чом так боляче це признавати? Чи то рідні, а може самі Не вірим, що зможем літати. Ми не люди і ми не птахи Не письменники й не музиканти Всі картини у нас в голові Не написані нами романси. Наш маленький секрет, наша доля З колисковою нам привита Тихим шепітом неістот Нам відомо усе на світі. Чи то чари, чи дар, чи прокляття Повертати немає часу Є сьогодні, а завтра, всього лиш, чекає Аби знову сховатись в пітьму.

2022-02-21 15:29:30

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Дана Язовських

@Ivan Bondarchuk ви чудово відчуваєте вірш😍, будь ласка 💔💕

Відповісти

2022-02-21 17:21:15

1

просто веселка

Прекрасний вірш, заставляє задуматися про деякі речі 🌟

Відповісти

2022-02-22 05:19:02

1

Дана Язовських

@просто веселка дякую 🌝💕💕💕

Відповісти

2022-02-22 10:54:12

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1248

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

52

39

1524