Не птахи

Дана Язовських

Хижим птахом ми здобич тримаєм І ковтаєм власні думки Ніби кров ми себе втрачаєм Аби стати такими як всі. Щоб у натовпі серед сорок Сойкою не заспівати Затуляєм щодужче рот Крила назавжди зрізаєм. Вище неба дороги нема І не пустять туди мотузки Що зв'язали і тягнуть вниз Тягарем за спиною стали. Хто надів їх, коли устиг? Чом так боляче це признавати? Чи то рідні, а може самі Не вірим, що зможем літати. Ми не люди і ми не птахи Не письменники й не музиканти Всі картини у нас в голові Не написані нами романси. Наш маленький секрет, наша доля З колисковою нам привита Тихим шепітом неістот Нам відомо усе на світі. Чи то чари, чи дар, чи прокляття Повертати немає часу Є сьогодні, а завтра, всього лиш, чекає Аби знову сховатись в пітьму.

2022-02-21 15:29:30

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Дана Язовських

@Ivan Bondarchuk ви чудово відчуваєте вірш😍, будь ласка 💔💕

Відповісти

2022-02-21 17:21:15

1

просто веселка

Прекрасний вірш, заставляє задуматися про деякі речі 🌟

Відповісти

2022-02-22 05:19:02

1

Дана Язовських

@просто веселка дякую 🌝💕💕💕

Відповісти

2022-02-22 10:54:12

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4763

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3268