Чужий
Ти чужий мені, зовсім нерідний Стільки років без тебе жила Так чому ж тоді в день непривітний Я до тебе самотня прийшла. І припала до ніг твоїх вірно Цілувала руки твої І просила любові щосили Аби тільки ти став моїм. Так наївно, як діти маленькі Віршами складала казки Про мрії далекі, таємні Рифмуючи  їх у рядки. На папері чорнилами крові Присягала, що це назавжди Що не здамся в бою чи в полоні Я іншим таким чужим. Пройдуть роки, зміняться узори На зморшках біля очей Бог береже наші долі Тільки б ми зберегли себе. Не згрішили, не кинули виклик Молитвам, пророкам сліпим Бо не треба їм  бачити волю Щоб цілком підкоритися їй.
2022-02-17 19:26:45
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Дана Язовських
@просто веселка дякую! 🙈❤️❤️❤️
Відповісти
2022-02-17 19:53:26
1
Дана Язовських
дякую 💞💞💞
Відповісти
2022-02-17 20:03:16
Подобається
Дана Язовських
дякую! ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-02-17 20:23:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3895
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2916