Чужий
Ти чужий мені, зовсім нерідний Стільки років без тебе жила Так чому ж тоді в день непривітний Я до тебе самотня прийшла. І припала до ніг твоїх вірно Цілувала руки твої І просила любові щосили Аби тільки ти став моїм. Так наївно, як діти маленькі Віршами складала казки Про мрії далекі, таємні Рифмуючи  їх у рядки. На папері чорнилами крові Присягала, що це назавжди Що не здамся в бою чи в полоні Я іншим таким чужим. Пройдуть роки, зміняться узори На зморшках біля очей Бог береже наші долі Тільки б ми зберегли себе. Не згрішили, не кинули виклик Молитвам, пророкам сліпим Бо не треба їм  бачити волю Щоб цілком підкоритися їй.
2022-02-17 19:26:45
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Дана Язовських
@просто веселка дякую! 🙈❤️❤️❤️
Відповісти
2022-02-17 19:53:26
1
Дана Язовських
дякую 💞💞💞
Відповісти
2022-02-17 20:03:16
Подобається
Дана Язовських
дякую! ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-02-17 20:23:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2270
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972