Чужий
Ти чужий мені, зовсім нерідний Стільки років без тебе жила Так чому ж тоді в день непривітний Я до тебе самотня прийшла. І припала до ніг твоїх вірно Цілувала руки твої І просила любові щосили Аби тільки ти став моїм. Так наївно, як діти маленькі Віршами складала казки Про мрії далекі, таємні Рифмуючи  їх у рядки. На папері чорнилами крові Присягала, що це назавжди Що не здамся в бою чи в полоні Я іншим таким чужим. Пройдуть роки, зміняться узори На зморшках біля очей Бог береже наші долі Тільки б ми зберегли себе. Не згрішили, не кинули виклик Молитвам, пророкам сліпим Бо не треба їм  бачити волю Щоб цілком підкоритися їй.
2022-02-17 19:26:45
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Дана Язовських
@просто веселка дякую! 🙈❤️❤️❤️
Відповісти
2022-02-17 19:53:26
1
Дана Язовських
дякую 💞💞💞
Відповісти
2022-02-17 20:03:16
Подобається
Дана Язовських
дякую! ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-02-17 20:23:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3382
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2314