Чужий
Ти чужий мені, зовсім нерідний Стільки років без тебе жила Так чому ж тоді в день непривітний Я до тебе самотня прийшла. І припала до ніг твоїх вірно Цілувала руки твої І просила любові щосили Аби тільки ти став моїм. Так наївно, як діти маленькі Віршами складала казки Про мрії далекі, таємні Рифмуючи  їх у рядки. На папері чорнилами крові Присягала, що це назавжди Що не здамся в бою чи в полоні Я іншим таким чужим. Пройдуть роки, зміняться узори На зморшках біля очей Бог береже наші долі Тільки б ми зберегли себе. Не згрішили, не кинули виклик Молитвам, пророкам сліпим Бо не треба їм  бачити волю Щоб цілком підкоритися їй.
2022-02-17 19:26:45
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Дана Язовських
@просто веселка дякую! 🙈❤️❤️❤️
Відповісти
2022-02-17 19:53:26
1
Дана Язовських
дякую 💞💞💞
Відповісти
2022-02-17 20:03:16
Подобається
Дана Язовських
дякую! ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-02-17 20:23:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651