Жовтий місяць

Дарина Домотенко

Жовтий місяць з-за обрію визирнув, І за хмарку білую сховався. Потім знову з-за неї виглянув, Так, начебто посміхався. А дівчина, що його виглядала, Все плаче, й плаче край вікна. Сьогодні, горечка зазнала. З милим розсталась вона. Всю ніч бідная плакала, Від сліз й очі не просихають. Сидить змучена та заплакана. А чого? - ніхто не спитає. Зрадив її той, кого вона кохала. Поїхав собі іншої шукати. А вона не знала й даремно чекала... Як довго, як вірно, тепер йому не знати. При свічках зірчастих, В світлі полуночі. Сидить вона сама в кімнаті,,, Закрила сині очі. В думках лиш сум, печаль і жаль. Кохання їй принесло біль. І в цьому є своя мораль, Помилка в ньому, а не в ній!

2020-11-06 17:37:57

Інші вірші поета

Тече вода Замріялася молодая

Інші поети

Fatima Arif

@FA_Arif

Harry Ananga

@harriet_karugi

MaggieB

@MaggieB

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

15894

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16924