Жовтий місяць

Дарина Домотенко

Жовтий місяць з-за обрію визирнув, І за хмарку білую сховався. Потім знову з-за неї виглянув, Так, начебто посміхався. А дівчина, що його виглядала, Все плаче, й плаче край вікна. Сьогодні, горечка зазнала. З милим розсталась вона. Всю ніч бідная плакала, Від сліз й очі не просихають. Сидить змучена та заплакана. А чого? - ніхто не спитає. Зрадив її той, кого вона кохала. Поїхав собі іншої шукати. А вона не знала й даремно чекала... Як довго, як вірно, тепер йому не знати. При свічках зірчастих, В світлі полуночі. Сидить вона сама в кімнаті,,, Закрила сині очі. В думках лиш сум, печаль і жаль. Кохання їй принесло біль. І в цьому є своя мораль, Помилка в ньому, а не в ній!

2020-11-06 17:37:57

3

0

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

15907

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1462