Жовтий місяць
Дарина Домотенко
Жовтий місяць з-за обрію визирнув, І за хмарку білую сховався. Потім знову з-за неї виглянув, Так, начебто посміхався. А дівчина, що його виглядала, Все плаче, й плаче край вікна. Сьогодні, горечка зазнала. З милим розсталась вона. Всю ніч бідная плакала, Від сліз й очі не просихають. Сидить змучена та заплакана. А чого? - ніхто не спитає. Зрадив її той, кого вона кохала. Поїхав собі іншої шукати. А вона не знала й даремно чекала... Як довго, як вірно, тепер йому не знати. При свічках зірчастих, В світлі полуночі. Сидить вона сама в кімнаті,,, Закрила сині очі. В думках лиш сум, печаль і жаль. Кохання їй принесло біль. І в цьому є своя мораль, Помилка в ньому, а не в ній!
2020-11-06 17:37:57
3
0
Інші вірші поета
Замріялася молодая Тече вода
Інші поети
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3129
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2069