Вірші
Тече вода
Тече вода в синє море,
Човен поганяє.
Той на хвилях гойдається -
Дороги не знає.
Тече вода джерельцем,
Темним лісом, гаєм.
Бреде козак з жеребцем,
А куди не знає.
Тече вода річкою,
Беріг омиває.
Плаче дівча нічкою,
Як жити не знає.
Тече вода світом білим,
Все бачить, все знає.
А ти глянеш в її хвилі,
І все в мить узнаєш!
4
0
553
Замріялася молодая
Жовтий місяць сяє,
По небу гуляє.
Дівчинонька гляне,
Й посмішка заграє.
Він усе розкаже -
Доленьку покаже.
А як взнаєш - серце мліє,
Бо скоро миленький пригріє.
А там уже весілля і своя хатина,
А он у колисці маленька дитина.
Так дивилася, гадала,
Доки мати не позвала.
"Чом, донечко, ти такая -
Наче глухая та німая?
Тебе коли не позову -
У відповідь і ні "гу-гу"."
"І не глуха я, й не німа.
Замріялась я, молода,
Про доленьку мою подальшу,
Весілля, хату й внуча ваше."
2
0
377
Жовтий місяць
Жовтий місяць з-за обрію визирнув,
І за хмарку білую сховався.
Потім знову з-за неї виглянув,
Так, начебто посміхався.
А дівчина, що його виглядала,
Все плаче, й плаче край вікна.
Сьогодні, горечка зазнала.
З милим розсталась вона.
Всю ніч бідная плакала,
Від сліз й очі не просихають.
Сидить змучена та заплакана.
А чого? - ніхто не спитає.
Зрадив її той, кого вона кохала.
Поїхав собі іншої шукати.
А вона не знала й даремно чекала...
Як довго, як вірно, тепер йому не знати.
При свічках зірчастих,
В світлі полуночі.
Сидить вона сама в кімнаті,,,
Закрила сині очі.
В думках лиш сум, печаль і жаль.
Кохання їй принесло біль.
І в цьому є своя мораль,
Помилка в ньому, а не в ній!
3
0
451
